У середині 2024 року Туреччина, п’ятий за величиною імпортер пшениці в світі, оголосила про часткове скасування імпорту пшениці до середини жовтня 2024 року. Це рішення, прийняте урядом країни, стало важливим кроком для стабілізації місцевого ринку та захисту турецьких фермерів від коливань цін на зернові. Однак, це має значний вплив і на українське сільське господарство, оскільки Туреччина є одним із основних торгових партнерів для України у постачанні пшениці.
Зміст
Причини часткового скасування імпорту пшениці в Туреччині
Однією з головних причин такого рішення є спроба Туреччини зменшити залежність від імпорту та підтримати місцевих виробників під час збору врожаю. Оскільки Туреччина активно працює над скороченням витрат на закупівлю зерна з-за кордону, а також намагається уникнути цінових коливань, рішення про обмеження імпорту є частиною більш широкої стратегії країни з посилення продовольчої безпеки.
Після численних змін на світових ринках зернових Туреччина прагне оптимізувати свою економіку, зокрема, зменшити витрати на закупівлю пшениці, яка займає важливе місце в раціоні турецької кухні. Скасування частини заборони на імпорт пшениці дозволяє країні зберегти стабільність на ринку та уникнути серйозних цінових шоків.
За інформацією аналітиків, у першій половині 2024 року Туреччина імпортувала близько 6.45 мільйона тонн пшениці, з яких понад 83% поставлено з Росії, а 14% — з України. Ці цифри підкреслюють значну роль українського зерна на турецькому ринку.
Як це рішення вплине на українських агровиробників?
Імпортні обмеження Туреччини можуть суттєво позначитись на українських фермерах, зокрема на цінах на пшеницю та обсягах експорту. Якщо попит на українську пшеницю з боку Туреччини зменшиться, на ринку може з’явитися надлишок зерна. Це, своєю чергою, може призвести до зниження вартості української пшениці та ускладнити реалізацію продукції для агровиробників.
Туреччина є одним із основних споживачів української пшениці, тому зміни в її імпортній політиці впливають на весь сектор зернових. Імпортні обмеження можуть обумовити падіння ціни на українську пшеницю, оскільки агровиробники будуть змушені шукати нові ринки збуту або продавати свою продукцію за менш вигідними цінами. Зменшення попиту на зерно призведе до збільшення конкуренції між постачальниками на інших міжнародних ринках, що також може знизити ціни.
Більше того, зменшення попиту з боку Туреччини може збільшити конкуренцію на інших міжнародних ринках. Українським аграріям потрібно буде знайти нові канали для експорту, що вимагатиме додаткових зусиль і інвестицій у маркетинг, логістику та розвиток нових торгових відносин. В умовах обмеженого доступу до ключових ринків, фермери повинні буде адаптувати свої стратегії та зосередитись на розвитку нових експортних напрямків, таких як країни Північної Африки, Азії та на Близькому Сході.
Стратегії для українських агровиробників в умовах нових обмежень
Зважаючи на змінені умови на ринку, українським агровиробникам варто:
- Шукати нові ринки збуту: Це може включати розширення присутності в країнах Африки, Азії та на Близькому Сході, де є попит на пшеницю. Туреччина є великим споживачем української пшениці, але, з огляду на нові умови, аграрії повинні будуть знайти альтернативні ринки для стабільних поставок.
- Зосередитись на підвищенні якості продукції: Країни, що потребують пшеницю, часто орієнтуються на її якість. Тому варто інвестувати в нові технології вирощування та покращення якості зерна. Висока якість продукції дасть можливість вигідніше продавати пшеницю, навіть у разі зменшення попиту на традиційних ринках.
- Налагоджувати прямі поставки: Спрощення логістичних процесів та встановлення безпосередніх зв’язків з іноземними покупцями можуть допомогти знизити витрати та збільшити конкурентоспроможність продукції. Прямі поставки зменшують витрати на посередників та забезпечують більшу прозорість у ціноутворенні.
- Адаптувати ціноутворення: Враховуючи можливі коливання цін на зернові культури, важливо бути гнучкими в ціновій політиці, щоб адаптуватися до швидко мінливих ринкових умов. Стратегії адаптації до мінливих умов ринку можуть включати диференціацію цін для різних ринків або знижки на оптові поставки.
Інвестувати в розвиток інфраструктури: У зв’язку з необхідністю диверсифікації ринків збуту, українським агровиробникам важливо покращувати інфраструктуру зберігання та транспортування зерна. Це дозволить зменшити втрати при зберіганні та транспортуванні пшениці, а також підвищити ефективність її реалізації на міжнародних ринках.
Перспективи на майбутнє
Туреччина все ще залишається важливим партнером для України, і скасування частини обмежень на імпорт пшениці може бути лише тимчасовим заходом. Проте цей період дає можливість українським фермерам переосмислити свої стратегії та зосередитись на зміцненні своїх позицій на міжнародних ринках. Період зменшення попиту з боку Туреччини може стати хорошою можливістю для агровиробників адаптуватися до змін та зберегти конкурентоспроможність на інших ринках.
Висновок
Для українських агровиробників важливо відреагувати на зміни у попиті та максимально використовувати існуючі можливості для збереження обсягів експорту та підвищення доходів. Водночас, адаптація до нових умов ринку вимагає гнучкості та здатності швидко реагувати на економічні виклики, що постають перед аграрним сектором.
